Ці та інші точки зору людей на щоденні новини та їх творців презентували у Черкасах під час круглого столу «Виклики сьогодення на шляху до незалежної журналістики та свободи слова», організованого ГО «Медіаварта» (Київ).
Зокрема, переважна більшість українців вважає, що провідні українські ЗМІ належать олігархам - 71% опитаних, переконаних, що ця обставина негативно впливає на виконання журналістами своєї місії. Лише 11% респондентів не погодилися із цим твердженням, а 17% громадян не визначилися із відповіддю.
Такими були результати дослідження «Громадська думка населення України щодо корупції у медіасередовищі», проведеного компанією GfK Ukraine на замовлення ГО «Медіаварта» за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED).
Відповідаючи на запитання «Хто має найбільший вплив на зміст інформаційних програм провідних українських телеканалів?», понад половину опитаних українців (54%) назвали головними замовниками новин олігархів та власників цих ЗМІ.
36% опитаних громадян вважають, що чималий вплив на зміст інформаційних програм мають неформальні розпорядження («телефонне право») з боку представників органів державної влади.
На третьому місці за впливовістю, на думку 29% респондентів, опинилися представники політичних сил, які замовляють приховану рекламу своїх партій та рухів в ефірі провідних українських телеканалів.
У те, що вплив на зміст новин мають самі журналісти (співробітники телеканалів) та телеглядачі, вірить незначна меншість опитаних українців – 6% та 2% відповідно. При цьому варіант «важко сказати» обрали 22% респондентів.
«Ми прагнули з’ясувати громадську думку українців щодо корупції у медіасередовищі та їх ставлення до причин та наслідків тих процесів, які відбуваються в українських ЗМІ. Як видно із результатів соцопитування, абсолютна меншість (лише 6%) громадян вірить у те, що українські журналісти впливають на редакційну політику та новинний контент тих ЗМІ, у яких вони працюють. Так само, як і думки 71% опитаних українців, які переконані, що провідні телеканали належать олігархам, і цей фактор негативно впливає на об’єктивність журналістів у висвітленні важливих подій та явищ сьогодення», – зазначає Віталій Яринич, директор ГО «Медіаварта».
Згідно з результатами іншого дослідження – «Індекс сприйняття корупції в українських ЗМІ» (проведеного на замовлення громадської організації «Медіаварта», за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії (США) Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва), найвищі бали за рівнем компетентності отримали інформаційні агентства – в середньому, 3,7 (із 5). Найнижчий показник компетентності, на думку опитаних, у радіостанцій – 3 бали.
Інформаційні агентства, вважають респонденти, краще, ніж інші ЗМІ, відокремлюють факти від оціночних суджень – їхній середній бал складає 4. Телеканали, онлайн-ресурси, друковані видання та радіостанції, натомість, отримали оцінку «задовільно».
Респонденти вважають, що інформаційні агенції також найкраще серед усіх ЗМІ дотримуються балансу різних точок зору – їх оцінили в 3.3 бала. Інші типи ЗМІ отримали оцінки нижчі за 3 бали.
Друковані ЗМІ, телеканали та інформаційні агентства дещо краще перевіряють факти, які представляють у своїх матеріалах – їх оцінки склали трохи більше 3 балів. Радіостанції та онлайн-ресурси, згідно з відповідями респондентів, роблять це гірше: вони отримали 2,8 і 2,7 бала відповідно.
Найвище опитані оцінили ЗМІ за критерієм новинності їхніх матеріалів – узагальнений середній бал склав 3,8. Найкращі оцінки у цьому контексті отримали інформаційні агентства (4,3 бала) і онлайн-ресурси (4,1 бала).
Опитані відзначили значний вплив власників ЗМІ на їхню редакційну політику – на 4 бали з 5 можливих. При цьому він є дуже високим у випадку телебачення та радіостанцій і дещо нижчим для інших типів ЗМІ. Так само доволі відчутним, на думку респондентів, є тиск власників і/чи редакторів ЗМІ на журналістів з приводу підготовки матеріалів. Найбільшим він є на телебаченні (4,1 бала), найнижчим – в інформаційних агентствах (3,3 бала).
Оцінюючи рівень політичної «джинси» у ЗМІ протягом останніх трьох місяців, опитані здебільшого відповідали, що він був вищим від середнього. На телебаченні, на їхню думку, «джинси» було дещо більше (4 бали), в інформаційних агентствах – дещо менше (3,2 бала). Комерційної «джинси», згідно з відповідями, було трохи менше, однак в середньому показник її поширеності теж був більшим, ніж середній.
Серед усіх опитаних співробітників ЗМІ кожен четвертий зізнався, що в тому ЗМІ, де він працює, постійно або часто трапляються випадки розміщення замовних матеріалів. Ще 38% відповіли, що таке буває зрідка або радше як виняток. При цьому лише 10% зазначили, що у них ніколи не було випадків «джинси». Найчастіше «джинса», згідно з відповідями, мала політичний характер, рідше – економічний чи пов’язаний з певними особами.
Частина респондентів також навела приблизні «тарифи» розміщення «джинси» у ЗМІ, про які їм було відомо. Найвищими вони є на телебаченні – їхній діапазон там складає від 14 до 83 тис. грн. Найдешевше, згідно з оцінками респондентів, можна розмістити «джинсу» в онлайн-виданнях (ціна від 4 до 21 тис. грн за один матеріал).
Лише 19% респондентів помітили покращення ситуації із прихованою рекламою в ЗМІ в 2015 р. порівняно з попереднім роком. 29% вважають, що вона, навпаки, погіршилась, а 39% – що суттєвих змін не відбулося.
На думку опитаних, головні перешкоди для покращення ситуації у цій сфері – скрутне економічне становище ЗМІ та бажання їх власників отримувати доходи будь-якими шляхами. Важливими факторами, на думку респондентів, є також терпиме ставлення співробітників ЗМІ до фактів «джинси» і байдужість людей до цього феномену.
Респонденти виокремили кілька найбільш дієвих засобів боротьби з прихованою рекламою. Серед них – широке оприлюднення фактів «джинси» у ЗМІ, запровадження суворіших санкцій за її розміщення, законодавче унеможливлення впливу власників на редакційну політику, зобов’язання ЗМІ підписувати редакційні угоди між власником і колективом. Ключову роль у боротьбі із розміщенням замовних матеріалів у ЗМІ, згідно з відповідями респондентів, мають відігравати громадські медійні об’єднання та Нацрада з питань телебачення та радіомовлення, та – меншою мірою – Міністерство інформаційної політики.
Респонденти висловили свої рекомендації для ключових органів, здатних боротися із замовними матеріалами у ЗМІ. Для ВРУ – ухвалювати закони з прописаними механізмами покарання за «джинсу», для Національної ради з питань телебачення та радіомовлення – запроваджувати санкції чи навіть позбавляти ліцензії за «джинсу», для Міністерства інформаційної політики – застосовувати санкції за розміщення прихованої реклами та моніторити інформаційний простір. Неурядові організації, на думку опитаних, мають передусім займатися громадським моніторингом і оприлюдненням фактів «джинси».
Переважна більшість опитуваних представляли медіа – сферу (журналісти, редактори у ЗМІ тощо). Також були опитані працівники сфери реклами, політичні консультанти та аналітики, представники громадського сектору. 46% респондентів представляють загальнонаціональні медіа, 36% зазначали, що працюють на регіональних рівнях. Найпопулярнішими медіа джерелами за останні 3 місяця, до яких долучалися респонденти, є телеканали та онлайн-ресурси.
Довідка про ГО «Медіаварта»:
Громадська організація «Медіаварта» утворена у грудні 2014 року (зареєстрована у 2015 році) незалежними фахівцями у галузі медіа, розвитку демократії та розбудови громадянського суспільства.
ГО «Медіаварта» вбачає свою місію у задоволенні суспільних інтересів, пов’язаних із розвитком громадянського суспільства та професійних і незалежних засобів масової інформації в Україні, а також у забезпеченні свободи слова та професійному розвитку медіаекспертів.
