5 інженерних об'єктів Черкас, які слід побачити кожному

Ви є тут

Андрій Бородій

Звичні речі рідко привертають увагу і, бачачи їх мало не щодня, не задумуєшся про їх історію, значення та цінність. Як повідомляють Черкаси з посиланням на Provce, так і Черкаси мають чим здивувати не лише туристів, а й самих черкасців, адже мають п’ять цікавих інженерних об’єктів, про які варто дізнатися більше.

Однією з таких споруд є дамба – насипний шляхопровід, що з’єднав два береги області. Її довжина сягає 14 км і ще 1 км 172 м займає міст. Дамба є рекордсменом серед подібних споруд в країні та відноситься до 10 найдовших у світі. На черкаській греблі могли б розміститися 15 київських Хрещатиків або 9 Єлисейських полів Парижа. Але справжня унікальність її в тому, що на ній живуть люди. Тут знаходиться єдиний в світі населений пункт на дамбі – станція Панське, що складається з 4 житлових будинків, адміністративної будівлі і декількох підсобних приміщень. У Панському постійно проживають близько 50 осіб.

А найстарішою інженерною спорудою міста є водонапірна башта. Вона є однією з півтора десятка подібних споруд, що ще залишилися в світі. Називається башта «Гіперболоїдна водонапірна башта конструкції інженера Шухова». Збудована вона була впродовж 1913 – 1914 років. Вода потрапляла до резервуару башти з артезіанських свердловин. Вона вміщувала 20 тисяч відер води, що в перерахунку на сучасні міри складає 245 кубометрів. Модель башти із сталі дозволила заощадити величезні кошти. Будівництво кам’яних водонапірних веж коштувало майже 100 тисяч рублів, а «шухівських» сталевих 25-27 тисяч. В грудні 1943 року окупанти намагалися знищити вежу. Щоправда спроби підірвати її завершилися невдачею, оскільки вибухова хвиля не шкодила ажурній конструкції. Тоді вежу вирішили звалити у механічний спосіб. Однак вона не зазнала значних пошкоджень, а лише деформувалася в місцях удару. Відновили водогін у 1949 році. Діючою башта була до 1975 року.

Наступний цікавий об’єкт міста – телевежа, що є найвищою спорудою міста. Перша черга спорудження телевежі завершилася 7 листопада 1964 року. Її висота становить 196 метрів і розташовується вона на 115-ти метрах над рівнем моря. Вага споруди 325 тонн. Кожні п’ять років на фарбування телевежі витрачають 3,5 тонни фарби. Зараз існує цілий штат спеціалістів, які займаються технічним обслуговуванням телевежі.

А ще до незвичайних споруд міста відноситься «андреєвський» міст – арочний перехід над яром в Ювілейному парку. Отримали його Черкаси завдяки клопотанню Олександра Андреєва, обласного керівника з 1965 по 1976 роки. Він захоплювався парковим мистецтвом і зміг дістати технічну документацію та будівельні матеріали для мосту. Але після цього у спорудженні об’єкту виникла зупинка, оскільки, попри існуючі домовленості, керівництво черкаського «Хімкомбінату» відмовилося надати 350-тонний німецький кран. Та після тривалого очікування мостовики знайшли вихід і зуміли встановити 65-метрову дугу, застосувавши так званий «щогловий» метод монтажу.

Є у Черкасах і маловідома інженерна споруда – підземний колектор, що тягнеться від району залізничного вокзалу до дніпровської тераси на глибині 15 метрів. Діаметр труби достатній, щоб по ній змогла проїхати малолітражка. Уздовж комунікації розташовані 4 великі бункери, які під час будівництва у першій половині 1980-х слугували будмайданчиками. Перший з них знаходиться в районі вокзалу, другий – під Соборним парком, третій – неподалік Палацу одружень, четвертий – на початку Мисливського узвозу. Окрім них в колекторі є ще кімнати-ніші з вентиляційними отворами.