Ви є тут

5 інженерних об'єктів Черкас, які слід побачити кожному

Андрій Бородій

Звичні речі рідко привертають увагу і, бачачи їх мало не щодня, не задумуєшся про їх історію, значення та цінність. Як повідомляють Черкаси з посиланням на Provce, так і Черкаси мають чим здивувати не лише туристів, а й самих черкасців, адже мають п’ять цікавих інженерних об’єктів, про які варто дізнатися більше.

Однією з таких споруд є дамба – насипний шляхопровід, що з’єднав два береги області. Її довжина сягає 14 км і ще 1 км 172 м займає міст. Дамба є рекордсменом серед подібних споруд в країні та відноситься до 10 найдовших у світі. На черкаській греблі могли б розміститися 15 київських Хрещатиків або 9 Єлисейських полів Парижа. Але справжня унікальність її в тому, що на ній живуть люди. Тут знаходиться єдиний в світі населений пункт на дамбі – станція Панське, що складається з 4 житлових будинків, адміністративної будівлі і декількох підсобних приміщень. У Панському постійно проживають близько 50 осіб.

А найстарішою інженерною спорудою міста є водонапірна башта. Вона є однією з півтора десятка подібних споруд, що ще залишилися в світі. Називається башта «Гіперболоїдна водонапірна башта конструкції інженера Шухова». Збудована вона була впродовж 1913 – 1914 років. Вода потрапляла до резервуару башти з артезіанських свердловин. Вона вміщувала 20 тисяч відер води, що в перерахунку на сучасні міри складає 245 кубометрів. Модель башти із сталі дозволила заощадити величезні кошти. Будівництво кам’яних водонапірних веж коштувало майже 100 тисяч рублів, а «шухівських» сталевих 25-27 тисяч. В грудні 1943 року окупанти намагалися знищити вежу. Щоправда спроби підірвати її завершилися невдачею, оскільки вибухова хвиля не шкодила ажурній конструкції. Тоді вежу вирішили звалити у механічний спосіб. Однак вона не зазнала значних пошкоджень, а лише деформувалася в місцях удару. Відновили водогін у 1949 році. Діючою башта була до 1975 року.

Наступний цікавий об’єкт міста – телевежа, що є найвищою спорудою міста. Перша черга спорудження телевежі завершилася 7 листопада 1964 року. Її висота становить 196 метрів і розташовується вона на 115-ти метрах над рівнем моря. Вага споруди 325 тонн. Кожні п’ять років на фарбування телевежі витрачають 3,5 тонни фарби. Зараз існує цілий штат спеціалістів, які займаються технічним обслуговуванням телевежі.

А ще до незвичайних споруд міста відноситься «андреєвський» міст – арочний перехід над яром в Ювілейному парку. Отримали його Черкаси завдяки клопотанню Олександра Андреєва, обласного керівника з 1965 по 1976 роки. Він захоплювався парковим мистецтвом і зміг дістати технічну документацію та будівельні матеріали для мосту. Але після цього у спорудженні об’єкту виникла зупинка, оскільки, попри існуючі домовленості, керівництво черкаського «Хімкомбінату» відмовилося надати 350-тонний німецький кран. Та після тривалого очікування мостовики знайшли вихід і зуміли встановити 65-метрову дугу, застосувавши так званий «щогловий» метод монтажу.

Є у Черкасах і маловідома інженерна споруда – підземний колектор, що тягнеться від району залізничного вокзалу до дніпровської тераси на глибині 15 метрів. Діаметр труби достатній, щоб по ній змогла проїхати малолітражка. Уздовж комунікації розташовані 4 великі бункери, які під час будівництва у першій половині 1980-х слугували будмайданчиками. Перший з них знаходиться в районі вокзалу, другий – під Соборним парком, третій – неподалік Палацу одружень, четвертий – на початку Мисливського узвозу. Окрім них в колекторі є ще кімнати-ніші з вентиляційними отворами.