Наближається 1 вересня. Батьки по-діловому приглядаються до своїх дітей, радіють їх зросту, здоровому, після літа вигляду, розповідають знайомим про успіхи, перехід в наступний клас, оглядають чи все є для школи. В той же час, як повідомляють Черкаси з посиланням на pik.cn.ua, в Україні існує серйозна проблема булінгу (цькування) дітей, від якої батьки не можуть захистити своїх чад. Булінг проявляється в психологічному тиску, жорстокому ставленні, фізичному насильстві, агресії, інших діях, вчинених з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам.
UNIСEF провело опитування серед українських підлітків віком від 11 до 17 років і визначило, що близько 67% з них мали справу з цькуванням. Але лише 4% опитаних розповідали про такі факти вчителям. Це може говорити про відсутність діалогу між учнями та вчителями. А також, що перш за все об’єктами цькування стають сором’язливі, замкнуті учні. За що піддатися булінгу? За зовнішній вигляд, поведінку, успіхи чи не успіхи в навчанні, переконання, релігійні погляди, колір шкіри, мову, соціальні особливості (відсутність батька, неблагополуччя в сім’ї).
Зазначається, що булінг негативно відбивається на психологічному здоров’ю дитини, залишає травми на все життя, заважає будувати відносини з людьми, виховувати власних дітей, навчати їх протидіяти булінгу. В той же час булінгу з боку підлітків піддаються не лише діти, а й дорослі – викладачі, технічні працівники та інший персонал.
На сьогоднішній день нардепи зареєстрували в зміни до законодавства, які мають врегулювати питання булінгу. Згідно цих змін, передбачається встановити відповідальність за булінг у вигляді штрафу від 20 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (залежно від виду вчиненого правопорушення). Штраф виплачуватимуть батьки кривдника, якщо він ще неповнолітній. Також адміністрація закладу буде проводити заходи, які передбачають протидію булінгу та розглядатиме заяви про випадки цькування. А на сайтах навчальних закладів буде розміщена інформація про правила поведінки учнів.
В той же час – це лише перші заходи, перші кроки з протидії. Загалом немає системного підходу до викорінення цієї проблеми. Школа не відчуває себе зобов’язаною цим перейматися. А створення такої протидії має бути одним із оціночних критеріїв роботи школи.
- 8 переглядів
