Софіївський парк — це найвідоміше місце не лише Черкаської області. Сюди щороку приїжджає велика кількість туристів з усієї України. Національний дендрологічний парк "Софіївка" розташований у місті Умань, Черкаської області. Тут росте понад 3300 видів дерев та кущів. Сьогодні ми поговоримо про історію створення та розвитку "Софіївки". Докладніше про це читайте на сторінках сайту cherkasy-city.com.
Історія створення парку
Історія "Софіївки" розпочалася у 1796 році. У той період парк заснував власник Умані, магнат Станіслав Потоцький. Красива локація була названа на честь його дружини Софії Вітт-Потоцької. Парк будували шість років і Потоцький подарував це казкове місце своїй коханій дружині на день народження.
Потрібно відзначити, що парк створювали на безлісій ділянці. Тут висадили екзотичні рослини, збудовані архітектурні об'єкти, скульптури. У парку є велика кількість алей, ландшафтних ділянок, штучних скель, павільйонів. Керував будівництвом парку військовий інженер Людвіг Метцель.
Подальша доля Софіївського парку: змінює не одну назву
У 1832 році частина володінь родини Потоцьких були конфісковані. "Софіївка" не виключення. Парк передали Київській державній палаті, а згодом Микола І презентував це прекрасне місце вже своїй дружині — Олександрі Федорівні.
У 1838 році вулиця Садова з'єднує парк із містом. Головна алея викладається бруківкою, а з центрального парку виводиться вода до Головного входу. Софіївський парк поступово зазнає змін: будуються дві башти в готичному, а потім античному стилі; зведено альтанку "Грибок" та Китайську альтанку; будується Павільйон Флори, Рожевий павільйон. У цей період Софіївський парк називали Царициним садом.
У 1859 році парк було передано у відання Головного училища садівництва Росії, переведеного з Одеси до Умані. Офіційно він мав назву "Уманський сад Головного училища садівництва". Поступово парк поповнився новими насадженнями. Це були рідкісні дерева та чагарники.
"Сад III Інтернаціоналу" — чергова назва, яку парк отримав після революції більшовиків. У 1929 році "Софіївка" була оголошена державним заповідником. У 1945 році парк отримав нову назву — "Уманський державний заповідник "Софіївка". Згодом було прийнято рішення розпочати ремонт та реконструкцію локації. На це було виділено один мільйон карбованців.
Поступово "Софіївка" розширюється. Спершу було відведено понад 6 гектарів, потім 9.5 гектарів. Також збільшується штат працівників. У 1972 році до парку приєднують територію військової частини (понад 5 гектарів). У цей період також проводиться реконструкція та ремонтні роботи: замінюють всі дерев'яні східці на гранітні, капітальний ремонт Рожевого павільйону із заміною гранітного фундаменту, будується ажурна металева огорожа з гранітними колонами на Головному вході, створюються джерела "Срібні струмки" тощо.
Повінь та відновлення парку
У 1980 році відбулася велика повінь, яка сталася внаслідок сильних снігопадів. Було розмито земляну греблю, повалено гранітні конструкції біля Головного входу, зруйнована металева огорожа, мости в парку теж були знищені.Також постраждали скульптури, було втрачено багато дерев, кущів.
Наслідки стихійного лиха відновили за чотири місяці.
У 1991 році "Софіївці" надано статус самостійної науково-дослідної установи НАН України. З кожним роком парк змінюються, вдосконалюється та покращується.
Ми не будемо писати, що можна побачити у Софіївському парку, адже цю красу неможливо описати жодними словами. Це неймовірне місце варто відвідати аби зрозуміти масштаби нереальної краси.
Сподіваємося, наш матеріал був для вас пізнавальним і ви більше дізналися про перлину нашого регіону.
- 3200 переглядів
