Ви є тут

Майстриня-лялькарка творить дива

Зараз знову повернулась мода на речі та іграшки ручної роботи. І хоча в Україні за таку копітку працю платять не так багато як закордоном, однак майстри творять дива із звичайних тканин, ґудзиків, проволоки та іншої фурнітури.

В Умані живе майстриня, що вже два роки займається створенням інтер’єр них ляльок. Вона родом з Донецька, але вже кілька десятків років мешкає в Умані.

З дитинства любила шити одяг для ляльок, а тепер робить і їх самих. Хоча такі ляльки більше підходять для декору оселі, ніж для гри.

  Олена Цівань, що вже має 59 років почала робити ляльок після смерті єдиного сина Владислава.

Лялька «Ангел» власне народилася як спроба пережити біль від втрати сина.

Але не всі ляльки сумні. Є мрійниці, веселушки, соні і пампушки. Олена надихається творчістю харківської художниці Гапчинської, яка малює дітей та ангелів. Майстриня спостерігає за дітьми і старенькими, які не приховують своїх емоцій.

Зізнається, що ніколи не робить ескізів, ідея ляльки народжується спонтанно, вона підбирає необхідний матеріал і вже виходячи з нього «родиться» образ. Обличчя малює наостанок. Тоді лялька оживає і отримує свій характер.

Її ляльки мають іноземну прописку, оселилися в Німеччині, Італії, Англії, Ірані, Португалії, Росії. Багато ляльок Олена дарує з оказії різних свят, особливо подобаються «дитячі» та «весільні» ляльки.

Як і кожна майстриня, Олена має мрію. Хоче створити власну виставку, поділитися з людьми своїм талантом та поспілкуватися з досвідченими лялькарями.

Майстриня з Умані хоче подарувати кілька своїх робіт для музеїв та галерей сучасного мистецтва, бо ляльки – це не просто іграшки, а власне, мистецтво!

Тому Олена шукає меценатів та поціновувачів її таланту, аби створити в Умані музей ляльки а самій ати там невеличку майстерню та школу для діток.