Актуальна інформація для платників податків

-

ГУ ДФС у Черкаській області, проаналізувавши тематику звернень до територіальних органів ДФС в області наводить відповіді на найпоширеніші запитання з місць.

1. Який розмір податкової соціальної пільги для учасників АТО

ДФС України (лист від 04.09.2015 №8397/В/99-99-17-03-03-15) повідомлено, що особи, які мають статус учасників бойових дій і які брали участь в АТО, не визначені Податковим кодексом України як пільгова категорія платників, що мають право на збільшений розмір податкової соціальної пільги. Однак такі платники мають право на застосування податкової соці­альної пільги відповідно до пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України як будь-який платник податку за умови дотримання інших вимог цієї статті.

2. Чи потрібно відображати дохід на користь померлих осіб

ДФС України (лист від 07.09.2015 №19077/6/99-99-17-02-01-15) повідомлено, що орендна плата за договором оренди нерухомого майна, нарахована на користь померлого орендодавця — фі­зичної особи податковим агентом із зазначенням його реєстраційного но­мера облікової картки, відображається в податковому розрахунку (фор­ма № 1ДФ) під ознакою доходу «106».

Такий розрахунок подається за останній звітний період, на який при­падає смерть фізичної особи. У разі якщо податковим агентом (орендарем) після смерті фізичної особи (орендодавця) за договором оренди землі продовжується нара­хування орендної плати, податковий агент не відображає відомості про нараховані суми орендної плати у зазначеному розрахунку, оскільки від­сутній суб'єкт, на користь якого проводиться таке нарахування.

Водночас у ньому відображається орендна плата за договором орен­ди землі, яка нарахована податковим агентом — орендарем на користь спадкоємців, у тому податковому періоді, в якому таку суму фактично буде виплачено, із відповідним оподаткуванням та зазначенням суми ПДФО.

3. Як подавати звітність з ПДВ суб’єкту господарювання, реєстрацію платника ПДВ якого анульовано

Особа, реєстрація платника ПДВ якої анулюється, зобов’язана подати податкову декларацію з ПДВ за останній звітний (податковий) період, який розпочинається з першого дня такого звітного періоду та закінчується днем анулювання реєстрації платника ПДВ, протягом 20 (40) календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, в якому відбулося анулювання платника ПДВ.  Суб’єкт господарювання має право подати уточнюючий розрахунок у вигляді додатка до такої податкової декларації з ПДВ та виправити помилки за попередні податкові періоди (з урахуванням строків давності). При цьому, починаючи з дати анулювання реєстрації платника ПДВ уточнюючий розрахунок як окремий документ суб’єктом господарювання подаватися не може. Детальне роз’яснення читайте: http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/222196.html 

4. Чи потрібно подавати декларацію платнику податку на прибуток у разі неотримання прибутку або взагалі отримання збитку

Державна фіскальна служба України надала роз’яснення щодо подання податкової декларації з податку на прибуток у разі неотримання прибутку або отримання збитку. Так, 13.08.2015 набрав чинності Закон України від 17 липня 2015 року №652-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», яким п.57.1 ст.57 Кодексу доповнено новим абзацом, а саме: «Платник податку, який за підсумками першого кварталу (півріччя, трьох кварталів) звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал (півріччя, трьох кварталів) звітного (податкового) року та не сплачувати авансові внески: за підсумками першого кварталу - з червня - грудня звітного (податкового) року та січня - травня наступного звітного (податкового) року; за півріччя - з вересня - грудня звітного (податкового) року та січня - травня наступного звітного (податкового) року; за три квартали - з грудня звітного (податкового) року та січня - травня наступного звітного (податкового) року. Податкові зобов'язання визначаються на підставі поданих податкових декларацій». Податкова декларація з податку на прибуток подається контролюючому органу, в якому платник перебуває на обліку за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу, - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.49.18 ст.49 Кодексу). При цьому, враховуючи те, що положення Закону №652-VІІІ набрали чинності 13 серпня ц.р, а граничний термін подання декларації за півріччя 2015 року настав 9 серпня 2015 року, платники податку на прибуток мають право скористатися вище вказаним правом у 2015 році лише за підсумками трьох кварталів 2015 року. Тож платники податку на прибуток, які сплачують авансові внески за результатами 2014 року та за підсумками трьох кварталів 2015 року, не отримають прибуток або отримають збиток, матимуть право подати податкову декларацію за III квартали 2015 року та припинити сплату авансових внесків з грудня 2015 по травень 2016 року. Лист ДФС України від 21.10.2015 № 38881/7/99-99-15-02-01-17 «Про подання податкової декларації з податку на прибуток у разі неотримання прибутку або отримання збитку» читайте тут: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/64553.html

5. Оподаткування пенсій

ДФС України (лист від 11.09.2015 №8609/М/99-99-17-03-03-14, від 16.09.2015 №8731/О/99-99-17-03-03-14) повідомлено, що не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором сума пен­сії (включаючи суму її індекса­ції), яка не перевищує у 2015 році 3654 гривень. Частина такого пере­вищення оподатковується на за­гальних підставах (15/20%). Також з 1 вересня 2015 з набранням чинності змін до Податкового кодексу України, внесених Законом України від 17.07.2015 №653-VIII «Про внесення зміни до статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування пенсій інвалідів війни та деяких інших категорій осіб», не оподатковуються пенсії учасників бойових дій у період Другої світової війни, інвалідів війни та осіб, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Детально про це: http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/211722.html

6. Оформлення закупівлі сільськогосподарської продукції у фізичних осіб

 Закупівлю сільськогосподарської продукції у фізичних осіб можна оформити такими первинними документами, як закупівельний акт і закупівельна відомість. У листі Міністерства фінансів України від 03.12.2004 № 31-03430-01-10/22335 роз’яснено, що закупівельний акт або закупівельна відомість (якщо складається замість акта) повинні містити, зокрема, такі дані: місце укладання угоди; прізвище, ім’я, по батькові продавця; найменування продукції, ціну одиниці продукції; обсяг проданої продукції; суму виплачених коштів; підпис продавця про отримання даних коштів. Крім того, у цих документах слід також зазначити реєстраційний номер облікової картки платника податків – продавця сільськогосподарської продукції або серію та номер паспорта (якщо продавець через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті); реквізити Довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок (за наявності); загальну суму нарахованого доходу та суму утриманого при виплаті коштів податку на доходи фізичних осіб  (у разі його утримання).

Детально про це читайте у листі Державної фіскальної служби України від 07.09.2015 №8479/X/99-99-17-02-01-14: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-fizichnih-osib/63949.html   

7. Застосування РРО платниками єдиного податку другої і третьої груп, які здійснюють діяльність на ринку

Відповідно до Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» РРО та розрахункові книжки (РК) не застосовуються при продажу товарів чи наданні послуг фізичними особами — підприємцями, які належать до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО. Крім того, РРО та РК не застосовуються при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами за готівкові кошти на ринках. РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн. У разі перевищення у календарному році обсягу доходу понад 1 млн. грн. застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку. Таким чином, при здійсненні діяльності на ринку фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку другої і третьої груп, обсяг доходу яких протягом календарного року менше 1 млн. грн., не зобов'язані застосовувати РРО, проте у разі якщо обсяг їх доходу більше 1 млн. грн., такі підприємці зобов'язані застосовувати РРО відповідно до зазначених вимог Податкового кодексу.

8. Допомога по тимчасовій непрацездатності демобілізованому працівнику

Відповідно до п.3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 №1266, середньоденна заробітна  обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нараховано єдиний внесок, на кількість календарних днів зайнятості (періоду перебування у трудових відносинах). Заробітна плата обчислюється у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин.

Поважними причинами вважаються тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, від пустка без збереження заробітної плати.

Період, коли працівник був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період та за ним зберігався середній заробіток, з якого не утримувався єдиний внесок, вважається періодом, не відпрацьованим з поважної причини. Тому ці місяці та дні виключаються та розрахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності здійснюється із заробітної плати за відпрацьований час. Якщо у всіх місяцях розрахункового періоду застрахована особа не працювала із зазначеної причини, у такому випадку застосовується п. 28 Порядку №1266.

Тобто розрахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності проводиться виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку. У разі відсутності ставки (окладу) — з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленої законом на день настання страхового випадку.