Трохи більше двох сотень черкащан у неділю, 18 січня, вийшли на головну площу міста, щоб висловити свій протест проти російської агресії. Через усю Соборну площу черкащани розгорнули плакат із написом – “Stop Russian Terrorism”.
– Після подій у Волновасі пішла ініціатива зібрань у різних містах Укрїни, – зазначив адміністратор спільноти “Місто на Че” Ярослав Лавров. – Як адміністратор місцевої спільноти я вирішив також підтримати цю ініціативу й опублікував її у нашій групі. Люди активно до цього приєдналися й вирішили проводити.
На мітинг містяни повиходили цілими сім’ями.
10-річний Давид прийшов на мітинг разом з батьками. Напередодні хлопчина спеціально намалював малюнок – на чорному аркуші білими олівцями він зобразив автобус, поруч з яким намалював червону пляму крові.
– Я прийшов сюди, щоб закінчилася ця війна. Забрати собі Україну хотіли багато народів, але Україні вдавалося лишатися цілою, – зі знанням історії каже хлопчина. – Тато показав мені картинки відео про те, що трапилося з автобусом, тому я й намалював його.
“Я – Волноваха” – написала на плакаті черкащанка Світлана Лосєва. Каже, на мітинг прийшла тому, що їй не байдужа доля країни.
– Я хочу зупинити тероризм, фашизм і бандитизм Російської Федерації. І якщо таких, як я буде багато, то й перемога буде за нами. Звичайно, ми не такі великі як Росія, але на відмітну від них, ми маємо свій дух. Тому я тут і стою, – каже жінка.
У черкащанки Людмили Удовенко на сході нині воєю троюрідний брат. На службу призвали його ще весною. На мітинг вона прийшла із плакатом, де написала: “Я – Конотоп 1659″
– Ми протестуємо проти того, що російські терористи вбивають українців. Тому я вийшла на площу, щоб сказати: “Путін, забери своїх скажених собак з України”, – емоційно розказує жінка. – На своєму плакаті я не писала “Я – Волноваха”, а написала: “Я – Конотоп”. Я співчуваю трагедії, яка трапилася на блокпості, але пишучи Волноваха, ми визнаємо себе жертвами, а мені хотілося показати, що ми можемо дійти до самої Москви. Колись під Конотопом була розбита кількатисячна московська армія, тоді в Росії жахалися, що Україна піде і на Москву. Тому нехай, собаки, й цього разу так само думають.
На відміну від інших міст, у Черкасах не було маршу миру, обмежились лише мітингом, який тривав менше години. Діяв “вільний мікрофон”, у який кожен охочий міг висловити вою думку. Завершилося черкаське зібрання акапельним виконанням гімну.
