Якщо область терміново знайде кошти – чи вирішить це головні проблеми забезпечення жителів області якісною питною водою?
Депутат Черкаської обласної ради Олександр Турченяк – про необхідність кардинального реформування системи водопостачання регіону
- Днями область переглядала стан виконання однієї із найважливіших програм – «Питна вода Черкащини», запланованої на 2006-2020 роки. На сьогодні 9 комунальних водогонів продовжують подавати питну воду із відхиленнями – за вмістом заліза, марганцю,фтору, загальною жорсткістю. Сільські ж водогони подають людям воду, гіршу за якістю в 1,5-2 рази. Стан виконання ж програми, покликаної покращити якість питної води для черкащани, яскраво ілюструє минулий рік: із запланованих 20800 тисяч гривень було виділено лише 12486,8 тисяч. Переважно – із місцевих бюджетів та коштів підприємств, держава взагалі не виділила нічого.
За таких умов, скорше за все, реалізувати програму не вдасться. А постійне сподівання комунальних підприємств-водопостачальників на бюджетну підтримку і надалі залишатиме їх заручниками ситуації – бути «крайніми» у постачанні черкащанам неякісної питної води.
Єдиний вихід, який існує у цій ситуації – це укрупнення, об’єднання дрібних комунальних підприємств - перетворення їх на потужні структури, економічно привабливі для інвесторів. І це - вирішення не лише проблеми виконання заходів, закладених до конкретної програми, але й подальшої перспективи розвитку для таких підприємств та надання черкащанам шансу за свої гроші отримувати дійсно якісні послуги. Звичайно, для залучення коштів європейських фондів, що спеціалізуються на проблемах водопровідно-каналізаційного господарства, необхідна злагоджена співпраця комунальних підприємств, місцевої влади та міжнародних донорів-фондів, а також ефективний менеджмент: управлінець «радянського зразка» не складе економічно дієвого плану модернізації водопровідного господарства, не напише привабливого для інвестора бізнес-плану і не зуміє переконати у вигідності угоди керівництво фінансово-кредитних установ. …Звичайно, такий шлях потребує масу зусиль і часу. Але він на сьогодні – єдино правильний і орієнтований на сучасні тенденції розвитку світового ринку, а не дотаційної неефективної економіки часів СРСР.
- 1 перегляд
