ДПІ у черкаському районі інформує, що згідно листа Міністерства доходів і зборів України від 14.05.2014 року № 10947/99-99-17-03-01-17 «Про надання роз’яснень чи є посадовою особою фізична особа – підприємець, або особа яка забезпечує себе роботою самостійно» відомо, що відповідно Кодексу про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність настає за умов:
1) Наявності події, що передбачає адміністративну відповідальність;
2) Наявність складу правопорушення, а саме:
- Суб’єкта та суб’єктивної сторони правопорушення;
- Об’єктивної сторони правопорушення, яке характеризується наявністю дії чи бездіяльності суб’єкта правопорушення, внаслідок чого було порушено конкретну норму законодавства;
- Причинно-наслідкового зв’язку між подією, що передбачає адміністративну відповідальність, та її негативними наслідками, зокрема, завдання шкоди органам влади.
Перелічені ознаки є визначальними фактором, оскільки відсутність події і складу адміністративного порушення виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 14 глави 2 Розділу ІІ Кодексу встановлено, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні порушення, зв’язані з недодержанням громадського порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров’я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов’язків.
Тобто суб’єктом правопорушення, як приклад може виступати або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, або несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску.
Статтею 165 Кодексу передбачено накладання штрафу на посадових осіб за порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску.
Також у листі Міністерства юстиції України від 03.11.2006 № 22-48-548 зазначено, що громадянин як суб’єкт підприємницької діяльності, може бути визнаний службовою особою (посадовою особою) лише тоді, коли у нього реально виникає можливість виконання вказаних вище обов’язків. А це можливо у випадку, коли такий громадянин на умовах трудового договору наймає працівників для сприяння йому у здійсненні підприємницької діяльності. За таких обставин він набуває організаційно-розпорядчих повноважень стосовно найманих працівників (право ставити перед ними певні завдання, визначати розмір заробітної плати, розпорядок робочого дня, застосовувати дисциплінарні стягнення тощо).
