Економічний експерт, почесний голова правління ГС «Агенція підтримки підприємництва та інвестицій» Олександр Турченяк - про позитиви і негативи податкової реформи, яка чекає нас найближчим часом. Адже днями Кабмін уже схвалив внесення на розгляд до Верховної Ради проекту закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України».
- Загалом, більшість ініціатив дійсно спрямовано на стимулювання розвитку бізнесу та удосконалення системи оподаткування, - зазначив Олександр Турченяк. -
Зокрема, пропонується ввести у дію єдиний реєстр заяв на відшкодування ПДВ, надати пільги зі сплати податку на прибуток до 2021 року, збільшити термін реєстрації податкових накладних, змінити статус податкових консультацій, запровадити повноцінний електронний кабінет платника податків. Замість податкової міліції вводиться фінансова поліція - практично з тими ж повноваженнями.
Із найбільш позитивних новацій можна відзначити оприлюднення плану-графіка документальних планових перевірок на сайті Укрінформ та публікація його у офіційному виданні. А ще - обмеження камеральних перевірок до 30 днів і збільшення терміну попередження про майбутню перевірку із 10 до 15 днів. Крім того, податківців позбавлять права вимагати копії документів, що стосуються предмета перевірки. Як позитив, можна виділити і введення повноцінного електронного кабінету платника податків, що має звести до мінімуму особисте спілкування платників із податківцями - і тим самим зменшити прояви корупції. Серед явно потрібних нововведень варто відзначити лібералізацію термінів реєстрації у єдиному реєстрі податкової накладної/розрахунку-коригування до неї, що дає право платнику податку-покупцю формувати податковий кредит.
Законопроект передбачає введення канікул з податку на прибуток із 1 січня 2017 року до 31 грудня 2021 року для платників податків, річний дохід яких не перевищує 3 млн. грн. Цією пільгою зможуть скористатися як новостворені підприємства, так і діючі, крім реалізаторів підакцизних товарів, та тих, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю (крім інформатизації), оптовою торгівлею, діяльністю у сфері права та бухобліку, інжинірингу та рядом інших.
Безумовно, корисним нововведенням буде особливий режим оподаткування для фізичних осіб, які ведуть індивідуальну діяльність (роздрібна торгівля, побутові послуги населенню), дохід від якої не перевищує 250 мінімальних заробітних плат (у 2016 році - 344 500 грн.). Ці особи реєструються у податкових органах і щомісяця сплачують з такого доходу фіксовану суму податку з доходів фізичних осіб (у 2016 році - це 137,80 грн.). Оскільки законопроект зобов'язує таких осіб за підсумками року подати річну декларацію із податку з доходів фізичних осіб, вказавши у ній суму доходу від індивідуальної діяльності, можна очікувати, що, у випадку прийняття даного документа, будуть внесені зміни у діючу форму декларації про майновий стан і доходи фізичних осіб.
Слід зазначити, що більшість змін, які пропонуються – все ж виправлення допущених раніше помилок. Наприклад, введення одного відкритого реєстру бюджетного відшкодування ПДВ замість нинішніх двох давно обговорювалося як необхідність, оскільки незрозумілою була різниця у черговості отримання такого відшкодування. Загалом, запропоновані Мінфіном зміни дозволяють врегулювати переважно окремі проблемні питання адміністрування конкретних податків, але не вирішують загальну проблему удосконалення податкової системи України шляхом її лібералізації. А саме, скорочення кількості податків та зменшення їх ставок. Не сталося головного, чого усі очікували - зменшення податкового тиску на бізнес та введення відповідальності податківців.
