Єдиний в області центр реінтеграції безпритульних, відкритий ЧБО ЛЖВ «Від серця до серця», успішно розвиває соціальне виробництво, що отримує замовлення навіть з-за кордону.
Соціальне виробництво, як і сам центр реінтеграції, з’явились у Черкасах 4 роки тому.
- Ми починали із забезпечення безпритульних гарячим харчуванням, щоденно об’їжджаючи місця їх традиційного скупчення (вокзали, парки, ринки міста). Потім виступили із ініціативою створення центру, де люди, що опинились за межами нормального життя, могли б отримати необхідну їм допомогу і адаптуватись до життя у суспільстві, - розповідає керівник ЧБО ЛЖВ «Від серця до серця» Наталя Несват. - Знадобилось кілька років, для того щоб разом з міською владою забезпечити гідні умови перебування для осіб, які опинилася в складних життєвих обставинах та перетворити виділену частину будівлі занедбаного дитсадка - без освітлення та ремонту - на повноцінний центр реінтеграції для безхатьків. Завдяки фінансовій підтримці міської влади, Міжнародних організацій (наприклад, чеської організації «ADRA»), ми придбали меблі для центру та твердопаливний котел (800 кв.м) для його обігріву – замість буржуйки, що не одну зиму рятувала тут від морозних ночей півтора десятки безпритульних. Сьогодні в Центрі одночасно можуть перебувати до 40 осіб, які опинилися в складних життєвих обставинах – де їм надається харчування, комплексна соціальна допомога, спрямована на повернення людини до повноцінного життя у суспільстві, всебічна психологічна підтримка. Нині центр отримує постійне фінансування у рамках обласної програми «Турбота», а до його офіційних обов’язків входить реєстрація черкаських безпритульних.
Їх тут не лише реєструють, але й відновлюють втрачені документи - і багато хто із них завдяки цьому починає отримувати пенсію або соціальні виплати. За рік тут відновлюють паспорти до сотні безхатьок, декому – через 10-20 років після їх втрати.
За увесь час роботи центру він дав можливість повернутись із вулиці до нормального життя 450 черкащанам. Мешкати у центрі безхатьки можуть до півроку - протягом цього часу вони проходять лікування від алко- або наркозалежності, отримують допомогу від професійного психолога та місіонерів черкаських церковних конфесій, за необхідності мають можливість здобути професію та роботу.
- Саме тому при центрі реінтеграції було створено навчально-виробничий комплекс – унікальне соціальне підприємство (де жінки шиють, а чоловіки ремонтують меблі), що динамічно розвивається та створює нові робочі місця. Тут безпритульні здобувають професію та вчаться працювати у колективі – адаптуючись до життя у суспільстві. Крім безпритульних, у центрі реінтеграції перебувають і переселенці зі Сходу України – вони так само починають працювати на соціальному підприємстві, а з часом знаходять нове житло, нову роботу і нове життя.
Обидва наші цехи мають постійні замовлення. Нещодавно ми шили військові форми та дитячі сукенки, - розповідає керівник соціального підприємства, представник ЧБО ЛЖВ «Від серця до серця» Олена Даниленко.
- Серед найбільших проблем адаптації безхатьків – подолання звичок безпритульності – коли, незважаючи на можливість повноцінно харчуватися, людина щодня традиційно вирушає на обхід смітників, повертаючись із «запасами» недоїдків. Або використовує можливість із комфортом перебути зиму – і після перебування у центрі знову повертається до вуличного життя, - зазначає представник ЧБО ЛЖВ «Від серця до серця» Олексій Сорокін. - Частина безхатьків потрапляє до центру завдяки «сарафанному радіо» (як почнуться осінні дощі – вони традиційно самі до нас самі ітимуть), частину ми виявляємо під час соціальних патрулювань та благодійних гарячих харчувань, які продовжуємо забезпечувати щотижня. Найбільше безпритульних у нас зазвичай узимку – і, аби усі вони могли отримати притулок, ми звертаємось до наших партнерів-християнських місій, при яких діють реабілітаційні центри – адже більшість безхатьків алко- або наркозалежні.
Проте, центр реінтеграції та створене на його базі соціальне підприємство стали поворотним етапом у житті кількох сотень черкаських безхатьок: комусь вдалося не лише вилікуватись від алкоголізму, але й, завдяки цьому, через кілька років вуличних поневірянь, знову бути прийнятим у родину, ще когось через центр відшукали родичі - і також забрали додому. Але найбільше тут пам’ятають хлопчину, що потрапив до центру реінтеграції із умовним покаранням, а вийшов – людиною із престижною роботою, сьогодні він перебрався до столиці, де так само успішно працює і має родину.
- 1 просмотр
