Платниками податку відповідно до ст. 240 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:
- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;
- розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання);
- утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
- тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
До платників екологічного податку не належать філії, відділення та інші відокремлені підрозділи у зв'язку з тим, що вони не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які не є суб'єктами господарювання. Платниками екологічного податку за здійснення викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами є підприємства (установи, організації), до складу яких входять такі філії, відділення та інші відокремлені підрозділи.
Фактичні обсяги за кожним видом забруднюючої речовини визначаються самостійно платниками екологічного податку в тоннах. Слід зазначити, що правильність визначення платниками екологічного податку в тоннах фактичних обсягів за кожним видом забруднюючої речовини, які обліковуються в інших одиницях виміру (м3 тощо), не належить до компетенції органів фіскальної служби, отже, платникам екологічного податку для правильного визначення в тоннах за кожним видом забруднюючої речовини, що обліковуються в інших одиницях виміру (м3, одиниць тощо), при заповненні колонок 3 додатків 1 — 4 до декларації екологічного податку слід звертатися до Мінекології та природних ресурсів України.
Суми податку, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені), обчислюються платниками податку — експлуатуючими організаціями (операторів) атомних електростанцій, включаючи експлуатуючі організації (операторів) дослідницьких реакторів, самостійно щокварталу на основі показників виробництва електричної енергії, ставки податку, а також пропорційно обсягу та активності радіоактивних відходів виходячи з фактичного обсягу радіоактивних відходів, утворених за базовий податковий (звітний) період, і з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 р., та коригуючого коефіцієнта відповідно до п. 249.7 ст. 249 Податкового кодексу України.
Суми податку, який справляється за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, обчислюються платниками податку — виробниками радіоактивних відходів самостійно щокварталу на підставі ставок податку та пропорційно строку зберігання таких відходів понад установлений строк відповідно до п. 249.8 ст. 249 Податкового кодексу України.
Суми податку, що справляється за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, перераховуються платниками одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів та забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом.
Порядок подання податкової звітності та сплати податку визначено ст. 250 Податкового кодексу України, відповідно до якої базовий податковий (звітний) період щодо екологічного податку дорівнює календарному кварталу. Платники податку складають податкові декларації за встановленою формою, подають їх протягом 40 календарних днів, які настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації (п. 250.2 ст. 250 Податкового кодексу України):
- за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах — за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів;
- за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк — за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.
Отже, граничним терміном подання Податкової декларації екологічного податку за III квартал 2015р. є 9 листопада 2015 року, а останнім днем сплати податку — 19 листопада 2015 року; за IV квартал 2015 р. — відповідно 9 лютого 2016 року та 19 лютого 2016 року.
Нагадуємо, що 25.09.2015 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 «Про затвердження форми Податкової декларації екологічного податку», яким затверджено форму Податкової декларації екологічного податку та визнано таким, що втратив чинність наказ Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1010 «Про затвердження форми Податкової декларації екологічного податку». Одночасно звертаємо увагу, що згідно з пунктом 46.6 статті 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Випадки, коли подання декларації має певні особливості
У разі якщо платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів у межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди згідно з КОАТУУ різні), то такий платник податку зобов'язаний подати до відповідного контролюючого органу за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів податкову декларацію щодо кожного стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об'єкта окремо.
Якщо платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів у межах одного населеного пункту (села, селища або міста) або за його межами (код згідно з КОАТУУ один і той самий), то такий платник податку може подавати до відповідного контролюючого органу одну податкову декларацію податку за такі джерела забруднення та складає додаток № 1 та додаток № 4 до декларації за кожним джерелом забруднення окремо (тобто кількість додатків № 1 відповідає кількості стаціонарних джерел забруднення, а кількість додатків № 4 — кількості спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів).
Платники податку, які перебувають на податковому обліку в місті з районним поділом, можуть подавати одну податкову декларацію за місцем перебування платника податку на податковому обліку (міської ради) за викиди, скиди всіма своїми джерелами забруднення та/або розміщення відходів, якщо ці джерела та/або спеціально відведені місця для розміщення відходів розташовані на території такого міста (зазначається код згідно з КОАТУУ), та складають додатки № 1, № 3, № 4 до декларації за кожним джерелом за бруднення окремо (тобто кількість додатків № 1, № 3, № 4 відповідає кількості стаціонарних джерел забруднення, спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів).
Викиди не заплановано: подавати декларацію чи ні?
У разі якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, він має повідомити про це згідно з п. 250.9 ст. 250 Податкового кодексу України відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку. Така заява подається не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року. Якщо заяву не подано, платник податку має подавати податкові декларації відповідно до вимог Податкового кодексу України.
