Там вони служили із квітня. Кажуть: служба ця неабияк їх змінила. Говорять: вони стали рішучими, впевненими та знайшли вірних друзів.
Дмитрові – 20. Хлопець щойно повернувся із зони АТО. Туди потрапив із Криму, де служив у спецпідрозділі "ТИГР". Щойно на півострові почались територіальні чвари, хлопця разом з його батальйоном перевели до Запоріжжя. Там він став "Гепардом". Ніс службу на блок-постах. А потім відправився в зону АТО на захист Луганського аеропорту.
Дмитро Кириченко, командир відділення: "Йшов відстояти свою країну від незаконного загарбання Росією. Ну і за своїх рідних, близьких. Щоб не дійшли до центру нашого".
Його одноліток Євген також погодився на участь в АТО, аби захистити рідних. Адже вдома на хлопця чекають дружина та двоє дітей.
Євген Лисак, старший стрілець: "Сынок постоянно звонит: папа, когда ты вернешся и так далее. Младшая дочка возраст еще не позволяет, но старший звонит постоянно: папа, когда ты вернешся? Я соскучился! Возвращайся скорей".
Хлопці кажуть: служба у зоні АТО неабияк їх змінила. Саме там вони стали не тільки колегами, а й справжніми друзями.
Максим Котлицький, стрілець: "Ми з хлопцями стали більш дружніми, довіряти почали більше один одному. Ми стали майже як сім’я. Насамперед головне – це те, що ми довіряємо одне одному. Згуртувалися всі. Закалилися боями".
Вояки діляться: нашим у зоні АТО вистачає всього. Забезпечити достатню кількість харчів та спецзасобів допомагає як керівництво, так і місцеве населення.
Анатолій Харенко, командир спеціального батальйону судової міліції "Грифон" УМВС в Черкаській області: "Люди до нас відносилися дуже добре. Зрозуміли, що ми теж приїхали їх захищати, надавати допомогу по виявленню і порушників, і злочинців. Так нас зустрів Схід. І так воно потому було".
Найближчим часом хлопці збираються знову повернутись у зону бойових дій. Та обіцяють: не дадуть нікому скривдити Батьківщину.
